Причини сильного лушпіння шкіри. Методи лікування дерматитів

Причини сильного лушпіння шкіри. Методи лікування дерматитів

Шелушення шкіри пов'язане з надмірним відторгненням омертвілих клітин епідермісу. Головним фактором, що впливає на стан кожного покриву, є зовнішнє середовище, але нерідко такі наслідки викликають серйозні дерматологічні захворювання.


До ознак лушкування шкіри відносяться почервоніння окремих ділянок, хворобливість при терті, що періодично повторюється або постійний свербіж. Шкіра стає шорсткою на дотик, втрачає звичну гладкість і пружність, покривається тріщинами.

Такі неприємні наслідки можуть спровокувати різні фактори. Зокрема, контактний дерматит виникає під дією зовнішніх агентів-подразників, до яких належать тиск, тертя, випромінювання, вплив низьких і високих температур. Так званий холодовий дерматит може виникнути внаслідок спазму периферичних капілярів, в результаті чого розвивається характерна запальна реакція. Пошкодити шкірний покрив можуть і хімічні реагенти - пральний порошок та інші засоби побутової хімії, лаки, фарби тощо.

До біологічних подразників, що викликають розвиток алергічного дерматиту, відносять пилок рослин, продукти харчування зі штучними добавками, ароматизаторами, консервантами тощо. Основними алергенами, що є частою причиною дерматиту, є забруднене повітря, лікарські препарати, косметичні засоби і парфум. А ось атопічний дерматит має спадкову схильність. Нерідко ознаки захворювання реєструють в осіб зі зниженим імунітетом, хронічними патологіями внутрішніх органів, особливо ендокринних залоз і ЖКТ.

Близько 90% хворих, які страждають дерматитом, - жінки, у яких ситуація ускладнюється під дією неврозів, депресивних розладів, стресу і гормонального збою. Терапія алергічного дерматиту починається з повної ліквідації дратівливих факторів і усунення причини, що викликала захворювання. Хворому призначають прийом антигістамінних препаратів, наприклад, «Кларитина», «Цетрина», «Супрастіна» та ін. При важкому перебігу цієї форми дерматиту лікування посилюється прийомом глюкокортикоїдів, в тому числі і місцево. З них можна виділити «Флуцинар», гідрокортизонову мазь, «Лорінден» та ін.

Якщо до захворювання приєдналася вторинна інфекція, показані антисептичні засоби та антибактеріальні препарати - гентаміцинова мазь, розчин «Мірамістина», «Лівосін» та ін. Терапія атопічного дерматиту та сама, що й алергічного. Відмінність полягає в застосуванні алерген-специфічної імунотерапії. З місцевих засобів, здатних полегшити стан хворого, можна назвати іхтіолову мазь, «Феністіл гель», цинкову мазь, «АСД» та ін. Здатністю покращувати регенерацію тканин і надавати загоюючий ефект володіють метилурацилова мазь, мазь «Бепантен», «Декспантенол» та ін.

Дерматит, спровокований сонячним опроміненням, лікується за допомогою «Лінола», «Лінетола», охолоджуючих примочок і кремів від опіків. Медикаментозну терапію можна поєднувати з лікуванням народними засобами, але тільки під контролем лікаря-дерматолога. Хороший протизапальний ефект можуть надати компреси з настою квіток ромашки, низки, соку гарбуза, картоплі, огірка. Добре зарекомендувало себе лікування сумішшю прополісу з оливковою олією.