Анорексія - це розлад харчової поведінки. Її причини криються не в особливостях харчування та дієтах, а, насамперед, у психологічному стані людини. Повне лікування від цього захворювання можливе лише за умови усвідомлення проблеми самим хворим і при наявності у нього самого бажання стати здоровим.
Анорексія - це хвороба, частково спровокована сучасним суспільством. Глянець культивує здоровий спосіб життя, який демонструють стрункі моделі. А друковані видання та інтернет-ресурси без кінця публікують всілякі способи схуднення, методики оздоровлення за допомогою голодування та інші описи переваг здорового харчування. Більшість з цих публікацій несуть непоправну шкоду здоров'ю читачів, які вирішили скористатися викладеними в них рекомендаціями. Пішовши шляхом оздоровлення за допомогою зміни харчової поведінки, самі того не помічаючи, вони приходять до страшного діагнозу - анорексія.
Але не тільки соціальні та культурні фактори є причиною анорексії. Наукові дослідження показали, що провокувати це захворювання можуть біологічна та психологічна схильність людини. До біологічних факторів належать спадковість і особливості генотипу людини, а до психологічних - депресія, постійне перебування в стресовій ситуації, трудоголізм і прагнення бути досконалим у всьому і скрізь, відповідати всім стандартам краси, тобто невпевненість у собі.
Розпізнати початок захворювання на його першому етапі і схильність до анорексії дуже складно. Саме тому хвороба дуже швидко прогресує і майже не піддається лікуванню. Більшість хворих не розуміють всієї складності ситуації, вважають прояв симптомів нормою, приховують від близьких появу будь-яких ознак розвитку анорексії. Тому дуже важливо бути уважними до близьких, адже успіх лікування залежить безпосередньо від ступеня розвитку анорексії.
Першими ознаками анорексії служить стабільне зниження маси тіла, яке помітно для оточуючих навіть при візуальній оцінці. Особливо часто перші симптоми захворювання залишаються непоміченими у підлітків, оскільки оточуючі вважають зниження їх ваги наслідком гормональних вікових змін організму. Батьки підлітків повинні знати, що стабільне схуднення дитини більш ніж на 15% на місяць служить серйозним приводом для звернення до лікаря.
Ознаками наступної, більш серйозної стадії анорексії, служать порушення травлення, втрата апетиту, апатія і небажання спілкуватися, розвиток депресії, постійне нарікання хворого на зайву вагу. Анорексики часто відмовляються від їжі, штучним шляхом викликають блювоту після прийому їжі, приймають слабке, виправдовуючи це прагненням очистити організм. На цій стадії захворювання пацієнт вже потребує термінового лікування, причому не тільки медикаментозного, а й психологічного.
Для останньої стадії анорексії, яка в більшості випадків вже невиліковна, характерні відторгнення їжі організмом, втрата активності, часті непритомності, постійний озноб і втрата здатності хворого самостійно пересуватися. Такі пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом у стаціонарі.