Площа: 1543000,0 кв. км
Мексиканська затока є внутрішнім морем на заході Атлантичного океану. Затока на північному заході, півночі і сході має кордони, утворені узбережжям США, на південному заході і півдні - узбережжям Мексики і островом Куба. Затока омиває береги американських штатів Флорида, Міссісіпі, Алабама, Техас і Луїзіана, мексиканських штатів - Веракрус, Тамауліпас, Кампече, Табаско і Юкатан.
Мексиканська затока займає площу 1543 тисячі квадратних кілометрів, найбільша глибина - 5203 метри. Флоридською протокою затока сполучена з Атлантичним океаном, а з Карибським морем затока повідомляється через Юкатанську протоку. У Мексиканську затоку впадає велика кількість річок, серед них - Міссісіпі, Алабама, Сан-Антоніо і Нуесес.
Рельєф дна Мексиканської затоки має форму центральної котловини, до якої плавно спускається материковий шельф, що поступово переходить у ложі. У центральній котловині знаходиться плато з безліччю височин висотою до 300 метрів. Ширина шельфу доходить до 250 кілометрів.
Лінія узбережжя затоки значною мірою відрізана. Обриси берегової лінії часто змінюються під дією ураганів. Цьому сприяє переважно низинний характер берегів. У низинах місцевість багато в чому заболочена. Донний грунт поблизу узбережжя піщаний, галечно-піщаний, у міру віддалення від берега на глибину стає ілісто-піщаним, ілістим і глинистим.
Південна частина затоки розташовується в зоні тропічного клімату. Північна частина розташована в субтропічній зоні. Енергія сильно нагрітих у літній період вод призводить до формування тропічних штормів великої сили і потужних ураганів, які майже щороку є причиною руйнувань у прибережних районах затоки. Мексиканська затока - одна з найбільш прогрітих водойм у світі. Середня температура верхнього шару вод - 29 градусів, на мілководдях - 31 градус. Взимку середня температура верхнього шару вод знижується до 25 градусів. Північна частина затоки взимку охолоджується більше, температура поверхневої води тут опускається до 18 градусів.
Морські поверхневі течії в Мексиканській затоці несуть води по годинниковій стрілці. З Карибського моря в затоку прямує тепла Юкатанська течія, що сприяє утворенню значного водяного підпору. Цей підпор призводить до утворення знаменитої течії Гольфстрім, яка бере свій початок з Флоридської затоки.
У 2010 році в Мексиканській затоці вибухнула, горіла і затонула нафтова платформа компанії ВР, в результаті чого нафтова свердловина пошкодилася, і нафта з неї виливалася в океан протягом декількох місяців. Нафтове забруднення завдало величезної шкоди екосистемі регіону.