Використання «мирного» атома зумовило створення цілої низки напрямів використання знань і наукові досягнення галузевих фахівців.
Серед них: ядерна медицина, надпровідники, композитні матеріали, квантові обчислення, суперкомп'ютери тощо.
Початок використання енергії атома
Перші проекти в атомній енергетиці носили, на жаль, не мирний характер. США в 1941 році приступили до винаходу атомної зброї, яку вони використовували через чотири роки для знищення японських міст Хіросіма і Нагасакі. Ера монопольного володіння атомною бомбою тривала для США недовго - незабаром радянський академік Ігор Курчатов «запалив» першу в Євразії ланцюгову ядерну реакцію.
Ера «мирного» атома
СРСР і США замислювалися і про інше використання атома. Обидві держави приступили до досліджень і випробувань можливості його застосування для вироблення енергії в кінці 1940-х років. На чолі колективу розробників СРСР стояв уже згаданий Курчатов. Саме радянській Обнінській АЕС судилося стати першою на Землі атомною електростанцією, підключеною до електромережі.
У 1957 році Курчатов під час свого візиту до Англії закликав вчених усього світу працювати за напрямками мирного використання енергії атома. Він просував цю ідею і в Радянському Союзі: 1958 року була введена в експлуатацію Сибірська АЕС, через 8 років - Білоярська імені Курчатова та Нововоронезька імені 50-річчя СРСР. Останні дві існують і донині.
Рішення про їх будівництво було прийнято ще в 1955 році Урядом СРСР. Нововоронезька АЕС відрізнялася від вже існуючих станцій реактором нового водо-водяного типу. Основи проектування таких реакторів розроблялися великою групою вчених по голові з академіком А. П. Александровим під керівництвом Курчатова. Через свою форму він отримав оригінальну назву - «Грузинський глечик».
Значний вплив на розвиток галузі зробила II Міжнародна конференція з мирного використання атомної енергії. Вона відбулася в Женеві 1958 року. Радянські академіки, доктори наук, професори представили понад 200 доповідей. 16 липня 1973 року ввели в експлуатацію енергетичний реактор на швидких нейтронах у м. Шевченка. В установці БН-350 була застосована триконтурна схема охолодження реактора. Теплова потужність - 1000 МВт. У 1978 році вчені, які брали участь у розробці, пуску та експлуатації БН-350, отримали Державну премію СРСР. 1974-й рік ознаменовано новими успіхами у сфері атомної енергетики - запущено перший реактор Ленінградської АЕС. У 1960-х-1970-х рр. Радянський Союз побудував атомні установки в країнах Східної Європи, Африки та Азії.
Запуск прискорювача протонів на енергію 70 мільярдів електронвольт (У-70) в Інституті фізики високих енергій вивів Радянський Союз у лідери досліджень у галузі фізики високих енергій. Активно велися дослідження мирного застосування ядерних реакцій. На Балтійському заводі будувалися атомні криголами. У 1986 році був спущений на воду ліхтеровоз «Севморпуть». Це найбільше криголамно-транспортне судно з атомною силовою установкою
Зараз у Росії функціонують понад 400 підприємств і організацій, що належать до атомної галузі. У них зайняті понад 300 тис. осіб. Атомна промисловість динамічно розвивається.