Вапнування кислих ґрунтів
Вітаю вас, друзі!
Серед усіх показників ґрунту кислотність займає далеко не останнє місце. І це зрозуміло, оскільки в умовах низького значення рН різко знижується кількість доступних хімічних елементів, і також їх засвоєння рослинами. Тому нерідко виникає необхідність проводити вапнування ґрунту на ділянці.
Що дає такий захід, як правильно його проводити і чи завжди вапнування корисне для саду - ось основні питання, які часто виникають у власників присадибних ділянок.
Що таке вапнування
Даний термін означає спеціальну обробку ґрунту з внесенням до її складу певної дози вапняних речовин. У їхній якості можна застосовувати різноманітні добрива. Найбільша кількість кальцію у складі є у вапняку, доломітовому борошні, білітовому борошні, порошку крейди, озерному вапні, туфі вапняному, гашеному і негашеному вапні, обпаленому доломітовому пилу, кальциті. Трохи менше кальцію міститься в торфотуфі, мергелі, сланцевій золі, мартенівському шлаку, цементному пилу і торф'яному золі.
Значення вапнування
Головними результатами внесення вапняних препаратів у ґрунт вважаються зменшення кислотності субстрату і збільшення концентрації кальцію. Але крім цього відбувається і ряд інших, не менш цінних для присадибної ділянки змін:
1. Відбувається збагачення субстрату макро- і мікроелементами, особливо магнієм.
2. Структура ґрунту стає більш пухкою.
3. Ґрунтовий родючий шар краще утримує вологу.
4. Швидко розмножується і підвищує свою активність корисна ґрунтова мікрофлора.
5. Рослини акумулюють набагато менше токсичних речовин.
Як проводити вапнування ґрунту на ділянці
Перш ніж вносити той чи інший вапняний препарат, необхідно визначити ступінь кислотності субстрату спеціальним приладом і кількість гумусу в нім. Саме ці показники враховуються при розрахунку дози засобу.
Як приклад можна навести приблизну витрату вапняку на 1 кв. метр:
- рН менше 4 - 0,5-0,6 кг;
- рН 4 - 0,4-0,5 кг;
- рН 4-5 - 0,3-0,4 кг;
- рН 5-6 - 0,25-0,3 кг.
Терміни проведення вапнування
Існує два терміни вапнування. Його можна проводити ранньою весною, ще до першого розпушування ґрунту. Вапно додають разом з перегноєм - такий захід дозволяє заощадити витрату добрива, оскільки поглинаючі властивості субстрату в цьому випадку підвищуються.
Процедуру можна здійснювати і восени під час підготовки ґрунтів до майбутнього сезону. Вапняні та органічні добрива рівномірно розподіляють по поверхні ґрунту, а потім перекопують. Якщо осінь дощова, то додаткового поливу не потрібно.
Застереження при вапненні
Проводячи дану процедуру, варто пам'ятати, що зайве внесення вапняного матеріалу може призвести до негативних наслідків. По-перше, кальцій погано вимивається з ґрунту, внаслідок чого він накопичується і робить субстрат твердим. Це в свою чергу гальмує розвиток підземних органів. Першими в такій ситуації страждають рослини зі слабкою кореневою системою.
По-друге, слід враховувати пролонгований ефект вапнування. Це означає, що результат може бути видно не відразу, а лише один, два, а то й три роки потому. Тому щорічне вапнування може спричинити зміну властивостей ґрунту в гіршу сторону. Виняток становлять лише ті випадки, коли проводяться підживлення аміачними добривами.
По-третє, далеко не для всіх культур вапнування корисне. Деякі рослини віддають перевагу кислим умовам ґрунту. До таких «любителів» належать картопля, люпин, чай, а з дерев - аронія чорноплідна.
Якщо ґрунт був удобрений гноєм або пташиним послідом, то вносити відразу після них відомчі добрива небажано. Крім того, при внесенні великих доз кальцію в ґрунті зменшується частка доступного калію. Тому при вапненні необхідно збільшувати дозу калійних добрив.
Збагачення ґрунтів звісткою - досить популярний і корисний агротехнічний прийом в умовах сильного і середнього закислення ґрунту. Результати дають значне збільшення зростання і розвитку садових і сільськогосподарських рослин. Тепер ви знаєте як проводити вапнування ґрунту і найголовніше - робити це потрібно грамотно, дотримуючись дозування і всіх рекомендацій.